жити в розкоші

1) (действие) - см. Нежение;

2) (полное довольство) розкіш (р. розкоши) и (чаще мн.) розкоші (-шів). [Шкода мені Оксаночки: вдома в мене їй була розкіш, а в чужих людях не те (Звин.)]. Жить в -ге - жити в розкоші (чаще в розкошах), розкошувати, купатися в розкоші (в розкошах), (переносно) панувати. [Наше цуценятко живе у вас в розкоші (Звин.). Наші коти живуть у таких розкошах, як рідні діти (Звин.). Дійна корова у розкоші купається (Шевч.). Він багатий, одинокий, будеш панувати (Шевч.)]. Содержать скот в -ге - держати (купати) товар у розкоші (у розкошах);

3) (упоение, услада) розкіш и розкоші, пестощі (-щів и -щей), насолода, (очень редко) ніга; (разнеженность) розніженість (-ности); (сладостное изнеможение) (солодка) знемога, (истома) мло[і]сть (р. млости) и (мн.) млості (-тів). [Хотілося мовчати, щоб не зменшувати почуття розкоши (А. Чайківський). Вся ніга минеться - з льодом води нап'ється (Пісня). Все навколо, поблизу і далеко, мліло в солодкій знемозі (Кінидь Неволі)].

* * *

1) ( полное довольство) доста́ток, -тку; ( роскошь) ро́зкіш, -коші, ро́зкоші, -шів

2) ( блаженство) [солодка] знемо́га, [соло́дка] млість (род. п. мло́сті); ( наслаждение) насоло́да

3) ( нежность) ні́жність, -ності; ( ласковость) ласка́вість, -вості; ( ласка) пе́стощі, -щів, пе́щення, диал. пе́стіння и пестіння

1) розкіш

2) предмет розкоші

3) велике задоволення, насолода

4) розкішний спосіб життя

* * *

1) розкіш

2) велике задоволення, насолода

3) предмет розкоші

1) насолоджуватися (чимсь); знаходити задоволення

2) розкошувати; жити в розкоші

3) буйно (пишно) рости; розростатися

* * *

1) (in) насолоджуватися; (in, on) розкошувати, жити в розкошах

2) буйно, пишно рости, розростатися

1. n

1) рулон

2) клубок

3) згорток; сувій

4) трубка; щось згорнуте в трубку

5) кругляк, котушка; балабушка; коток

6) валик; складка

7) булочка (тж roll of bread)

8) військ. скатка

9) відомість; реєстр; поіменний список

10) військ. іменний список особового складу

11) юр. офіційний список адвокатів

12) протокол (судочинства)

13) (the Rolls) pl іст. судовий архів на Парк-Лейн

14) крутіння, качання

15) хитання, хвилювання

16) хитавиця

17) хода перевальцем

18) гуркіт (грому)

19) барабанний бій, барабанний дріб

20) хвиляста поверхня

21) pl розм. булочник, пекар

22) амер., розм. гроші; пачка грошей

23) тех. вал, валок; барабан; циліндр; ролик; вальці

24) архт. завиток іонічної капітелі

25) ав. бочка, подвійний переворот через крило

26) спорт. перекид, переверт; кидок; переворот (боротьба)

2. v

1) котити

2) котитися

3) вертіти, обертати, повертати

4) вертітися, обертатися, повертатися

5) валяти, качати

6) валятися, качатися

7) скручувати, згортати

8) загортати

9) качати, колисати

10) колихатися, хвилюватися (про море тощо)

11) кренитися, хилитися

12) мор. зазнавати бортової хитавиці

13) ходити похитуючись (перевалюючись)

14) плавно текти, котити хвилі; струменіти

15) валувати (про дим)

16) бути горбкуватим, нерівним (про місцевість)

17) гриміти, гуркотіти, лунати

18) вимовляти гучно (розкотисто)

19) вибивати дріб (про барабан)

20) розкачувати (тісто)

21) друк. накатувати

22) амер. просуватися (рухатися) уперед

23) амер., розм. обдирати, грабувати (п'яного тощо)

24) коткувати (ґрунт); накочувати, уторовувати (дорогу)

25) трамбувати котком (шосе)

26) мет. вальцювати, плющити

* * *

1) рулон; клубок

2) сувій; що-небудь згорнуте в трубку, трубка, рулон; вiйcьк. скатка

3) балабушка; валик (нaпp., волосся)

4) валик друкарської машинки

5) булочка ( bread roll); pl булочник, пекар; рулет

6) ( поіменний) список; реєстр; відомість; вiйcьк. іменний список особового складу; юp. офіційний список адвокатів; дiaл.; юp. список справ, призначених до слухання; протокол ( судочинства); ( the Rolls) pl; icт. судовий архів на Парк-Лейн

7) обертання, катання

8) крен; хитання, колихання; хитавиця; мop. бортова хитавиця

9) хода перевальцем

10) гуркіт, перекіт ( грому)

11) бій барабана; барабанний дріб

12) хвиляста поверхня

13) рукописна книга (особл. у сувої)

14) пачка грошей ( roll of bills); aмep.; жapг. гроші

15) cпopт. перекид, переверт; кидок, переворот ( боротьба)

16) тex. валок ( прокатного стану); вал, барабан, циліндр, ролик, коток

17) apxiт. завиток іонічної капітелі

18) гipн. нерівності в покрівлі вугільного пласта

19) гeoл. антикліналь

20) aв. бочка, подвійний переворот через крило

21) пoлiгp. рулетка для тиснення рамки

22) м'яка папка ( шкіряна)

1) котити; котитися

2) вертіти, обертати; вертітися, обертатися

3) катати; качатися; купатися (в грошах, розкошах)

4) згортати, звертати, скручувати ( roll up)

5) загортати

6) качати, колихати, гойдати; гойдатися, колихатися; хвилюватися ( про море)

7) кренитися; мop. зазнавати бортової хитавиці

8) ходити погойдуючись або перевальцем

9) плавно текти, котити свої хвилі; струменіти; клуботатися ( про дим)

10) бути горбкуватим, нерівним ( про місцевість)

11) гриміти, гуркотіти; вимовляти розкотисто, голосно; звучати, лунати; вибивати дріб ( на барабані)

12) качати, розкочувати ( тісто)

13) пoлiгp. накатувати

14) aмep. просуватися, рухатися вперед

15) aмep.; cл. грабувати ( п'яного або сплячого); здійснювати вуличне пограбування

16) накочувати, укочувати (ґрунт, поле); трамбувати котком ( шосе)

17) прокатувати ( метал); вальцювати, плющити

18) кiнo; тб. запускати; готувати до дії

I. нечиста сила, нечисть (-ти), погань (-ни).

II. Нежить, глаг. - пестити (пещу, пестиш), пестувати, голубити, милувати, (редко) ніжити, (зап.) ніжити, (холить) кохати, викохувати, плекати кого, що, (перен.) в розкоші купати; срв. Лелеять. [Його (море) сонечко пестить кохано (Л. Укр.). Сумно пестила їх нічка осіння (Чупр.). Власне безсилля колисало й пестило Марту (В. Підмог.). Галя його заспокоювала, голубила (Мирний). Образ за образом проходили йому в голові, голублячи його відблиском перебутого щастя (Грінч.). Буду тобі годити, буду тебе ніжити (Квітка). Як ягідку, як пташечку, кохала, ростила (дочку) (Шевч.)]. -жить слух - голубити (тішити) слух ((в)ухо). Нежащий - що пестить и т. п.; пест(л)ивий, приголубливий. Неженный - пещений, голублений; коханий, плеканий. [Пещена Катерина не була слухняна (Грінч.)]. -ться -

1) (стр. з.) пеститися, голубитися; бути пещеним, голубленим; кохатися, викохуватися, плекатися, бути коханим, плеканим;

2) (возвр. з.) пеститися, пестуватися; розкошувати, (редко) ніжитися; (в постели) вилежуватися, (валяться) викачуватися. [У спеці опівденній так солодко пеститись у воді (Грінч.). Хлопчик пеститься на зеленій шовковій травиці (Грінч.). На сонці і пеститься й мліє переспіло-солодка малина (М. Рильськ.). Чому не йде до свого діла? що вона ніжиться мов пані? (М. Вовч.). Ми робимо, а вона на подушках викачується (Звин.)];

3) (взаимн. з.) голубитися, голубкатися, милуватися, пеститися, пестуватися (з ким); срв. Ласкаться 2.

* * *

1) собир. миф. нечи́ста си́ла, не́чисть, -ті, по́гань, -ні

2) диал. см. нежиль

1) (о цвете) червоний, (поэт., устар.) червений, черлений. [Червона калина. Червоне вино (Гол.)]. Ярко -ный - яскраво-червоний, живо-червоний, прикро-червоний. [Губи живо-червоні (Свидн.). Хустка така прикро-червона, аж очім боляче дивитися на неї (Харківщ.)]. Тёмно -ный - вишневий, буряковий. Кроваво -ный - криваво-червоний, кро[и]вавий. Золотисто -ный - червоно-золотий. Коричнево -ный - (о цвете глиняной посуды) червіньковий (Вас.). Окрашивать, окрасить чем-либо -ным - червонити, почервонити, зачервонити. [Кров червонила пальці і стікала на землю (Коцюб.)]. Окраситься чем-либо -ным - зачервоніти, почервонитися. [Руки почервонилися вишнями (М. Грінч.)]. Окрашенный -ным - почервонений, зачервонений. [Зачервонені твоєю кров'ю (Куліш)]. -ное знамя - червоний прапор. -ный цвет - червоний колір (-льору). -ная площадь - червоний майдан, червона площа. -ная нить (иноск.) - червона нитка. -ный петух - червоний півень. Пустить -ного петуха - пустити червоного півня, підпалити. -ный (хвойный) лес - бір (р. бору), шпильковий ліс. -ная лоза - см. Краснотал. -ное дерево - червоне дерево, магонь (-гоню). -ная строка (в книге, рукописи) - новий рядок, абзац. Начните с -ной строки - почніть з нового рядка. -ное яичко - крашанка, червоне яєчко;

2) (о политич. убежден., партиях) червоний. -ная армия, гвардия - червона армія, гвардія;

3) (красивый, прекрасный) красний, (кратк. форма) красен (-сна, -сне). [Світе мій ясний, світе мій красний, як на тобі тяжко жити (Пісня). Ой рясна, красна в лузі калина, а ще красніша у Петра дочка (Колядка). Ясен та красен світ мені став, як його покохала (М. Вовч.)]. -ная девица - красна дівчина (дівка, панна), (в песнях и обрядах) красна дівиця. [На городі верба рясна, а в хатині дівка красна (Пісня). Зоря-зоряниця, красная дівиця (Пісня)]. -ный молодец - добрий молодець. [Гей чого, хлопці, добрі молодці, чого смутні-невеселі? (Пісня)]. -ное лето - красне літо. -ное солнышко - ясне (красне) сонечко. -ная горка - проводи (-від и (реже) -дів), провідний тиждень. [Весілля буде на провідному тижні (М. Грінч.)]. -ный поезд - весільний поїзд. -ные дни - ясні (красні) дні, (переносно ещё) розкоші (-шів). Прошли мои -ные дни - минули(ся) мої ясні дні, минули(ся) мої розкоші. Чем твоя жизнь -на? - чим твоє життя красне (гарне)? Не -на моя жизнь - сумне (невеселе) моє життя. -ное словцо - дотеп (-пу), дотепне, прикладне слово. Он так и сыпет -ными словцами - він так і сипле дотепами. Прибавить для -ного словца - докинути, щоб дотепніш було, прибрехати. -ный двор - двір (р. двору). -ная изба - світлиця. -ный угол - покуття (-ття), покуть (-ті). Сидеть в -ном углу - сидіти на покутті; (о женихе с невестой) сидіти на посаді. -ное окно - покутнє вікно. -ное крыльцо - передній ґанок (-нку). -ный зверь - хутряний (смухатий) звір. -ная рыба - безкоста, хрящова риба, білорибиця. -ный товар - панський крам, -ські матерії, мануфактурна крамина. -ный ряд - крамний ряд, торг матеріями, мануфактурні крамниці. Не -на изба углами, -на пирогами - хоч нема, де й сісти, аби було що з'їсти (Приказка). Это -ная цена - це красна ціна (найвища, найбільша ціна). Долг платежём -сен - любиш позичати, люби й віддавати; яке дав, таке взяв (Приказки);

4) -ный корень, бот. Anchusa officinalis L. - воловик, воловий язик, медуниця, медуничник, краснокорінь, рум'янка, рум'янчик.

* * *

1) черво́ний

2) (хороший, красивый, почётный, дорогой, светлый) фольк. кра́сний

3) в знач. сущ. полит. черво́ний, -ого

привілля, добро, догода, достаток (р. -тку), розкіш (р. -коши), (гал.) гаразди (р. -дів). [От я житиму у всякому привіллі (Квітка). А я вже не могла в палатах жити в добрі, в догоді, - я пішла за ним. Ах, те життя безжурне, у достатках, у розкошах - воно тільки розпестило її (Коцюб.). Наше киценя живе у вас в розкоші]. Жить в довольстве - розкошувати, в достатках жити, (гал.) гараздувати. [В достатках ти цвітеш: стодоли - повні (Грінч.)]. Пожить в довольстве - порозкошувати.

* * *

1) ( достаток) доста́ток, -тку, ро́зкіш, -коші

2) ( удовлетворение) задово́лення, удово́лення

(в прямом и перен. знач.) убозство, (сильнее голе вбозство), убогість, нужденність, бідність, мізерність (-ости), мізерія, (редко, ц.-слав.) нищота, (только в прям. знач.) злидні (- нів); см. ещё Нищенство 2. [Всюди розкоші, багатство безмежне і тут-же страшенне убозтво (Загірня). Я запоможу твою мізерність останками мого багатства (Куліш). Оповідали про свою домашню мізерію (Франко). Насміхаються сусіди з наших злиднів (Куліш). Дома злидні зосталися злиднями, але хоч голодні не сиділи (Грінч.). Хоче із дому вигнати (мене) і в злидні кинути (Самійл.).]. Жить в -те - жити (влачить существование: животіти, нидіти) в (при) злиднях (при вбозтві, убого), злиднювати. [Нидіють у темряві та злиднях (Коцюб.)]. Впадать, впасть в -ту - доходити, дійти до вбозтва, бідніти, збідніти, убожіти, зубожіти, мізерніти, змізерніти, переводитися, перевестися на злидні, озлидніти, оголіти, (редко) нищіти, знищіти, (о мног.) позлидніти, поголіти. [Були колись заможненькі, а тепер озлидніли (Радом.). Не тим наші діти поголіли, що солодко пили й їли (Номис). Як Василь збіднів, так і Онисько знищів (Мирний)]. Впавший в -ту - зубожілий, озлиднілий. Доводить, довести кого до -ты - доводити (призводити), довести (призвести) кого до (голого) вбозтва (до жебрацтва, до жебрів), (ввергать) вкидати, (в)кинути кого в злидні, (делать нищим) убожити, зубожити, зголити кого. «Нищета философии» К. Маркса - «Убозтво філософії» К. Маркса.

* * *

1) убо́зтво, убо́гість, -гості, злиде́нність, -ності, зли́дарство; убо́жество; (прям.) зли́дні, -нів

2) (собир.: нищие) старці́, -ці́в, старе́цтво, жебра́цтво, жебро́та, жебраки́, -кі́в; злидарі́, -рі́в; старці́вство; диал. харла́цтво

1) (жить в обилии) розкошувати, жити в достатках (в розкоші, в розкошах);

2) (мотать) - см. Мотать.